Птахи дендропарку Софіївки

      Нашу країну населяють багато різноманітних птахів. Кожного описати не можливо. Я розкажу вам про птахів дендропарку Софіївка, що знаходиться в Черкаській області, м. Умань. Зайшовши в парк ми можемо побачити такого птаха як Лебедя – шипуна. Лебідь – шипун це птах що плаває у воді.  У нього біле пір’я, дуже довга шия, витягнуте тіло. Називають його шипуном тому, що коли він роздратований видає шиплячі звуки. Він важить 5-7 кг, довжиною може досягати 180см. Лебідь – шипун родом із північної частини Європи та Азії. В нашій країні він інтродукований. Своє гніздо він будує в очеретах. Він легко може проживати в неволі. Харчується він їжею рослинного походження. А також поїдає хліб що приносять уманчани. Цікаво знати те, що у нього оперення складається із 25 тисяч пір’їнок.

      На зиму у парк прилітає Снігур. Впізнати його можна за яскраво – червоними грудьми, що видно здалеку.  Спинка у нього світло сіра, а голова, крила та хвіст чорного забарвлення. Зазвичай ці птахи тримаються зграйками. Уже ближче до настання весни можна побачити як самець залицяється до самиці. Гнізда вони будують із ялинових гілочок та інших будівельних матеріалів що знаходять на території парку. По закінченню будування вони нижню частину гнізда вистеляють рослинним матеріалом а також невеликою кількістю пір’я. Гнізда чашечкоподібні. У гнізді може знаходитися від 4 до 6 яєць, світло – блакитного кольору. Узимку іони харчуються насінням та бруньками дерев та різноманітних кущів. А також споживають плоди глоду і терену. 

   Також можна побачити красивого птаха із строкатим забарвленням – Одуд. Цей птах перелітний. Характерним для цього птаха є чубок на тімені. Якщо птаха налякати то він його піднімає. Одуд є моногамним птахом. Тобто створює пару на все життя, та повертається на ті ж самі місця гніздування. Їжу він собі шукає на землі. Одуд харчується різноманітними павуками, черв’яками, маленькими ящірками і навіть скорпіонами. Також може ловити комах у польоті. Одуд, якого хижий птах під час польоту застав на відкритій місцевості, рятується хитрим способом. Він притискається до землі, дуже широко розкриває крила та хвостове пір'я, а дзьоб піднімає догори. Тоді згори видно лише контрастні візерунки на крилах, завдяки яким одуд практично зливається з оточенням, і хижак його не помічає.

        

Беркут – хижий птах!

Беркут — найбільший представник орлиного племені (набагато більший відорла-могильника, а тим більше від орла-карлика). Його можна сміливо назвати королем орлів. Беркут велика і сильна птиця яка важить 3-6 кг. Розмах крил цього птаха може досягати 3.5 м. Окрас беркут має темно-бурий, але під час польоту чітко помітні білі плями на крилах і біля основи хвоста. До речі, у беркутів самий довгий хвіст серед орлів.

Цей хижий птах дуже вміло використовує висхідні повітряні потоки, завдяки яким може годинами ширяти на висоті. Угледівши здобич, беркут миттєво кидається на неї.

Беркути поширені в Євразії, Африці та Америці. На Україні зустрічається в Карпатах. Живуть вони скрізь — і в саванах і в горах. Немає беркута тільки в лісі. Гніздо птах влаштовує на скелях або на одиночних деревах, причому на відстані не менше 3-4 км від своїх родичів, оскільки кожен беркут має свою територію для полювання.

         Самка беркута відкладає 1-2 яйця. Годують пташенят обоє батьків, причому, перші 2 місяці їжу приносить тільки батько. Самка беркута в цей час ні на хвилину не залишає гніздо.

Основною їжею для беркутів служать байбаки та сірі куріпки. Але беркути можуть полювати і на більш велику дичину — зайців, борсуків, лисиць та молодих копитних. Спеціально навчений беркут здатний ловити навіть джейранів, сайгаків та… вовків.

 Полювання з беркутом колись було дуже поширене в різних країнах. І досі деякі народи передають з покоління в покоління секрети утримання та дресирування ловчих беркутів.

Причини різкого зниження чисельності беркутів — вторгнення людини в їх середовище проживання та гніздів’я. Якщо цю птицю кілька разів потривожити, беркут здатний кинути навіть гніздо з пташенятами, не кажучи вже про яйця. Все ж я сподіваюся, що розсудливість візьме верх, і люди зможуть спостерігати ширяючого беркута ще не одну сотню років.